.png)
%20(1).png){kind=logo}
.png){kind=logo}
Від 2025 року в Україні діє нова система встановлення статусу інвалідності. Змінився не лише механізм, а й сама суть, оскільки тепер у фокусі ― не діагноз, а реальні обмеження в житті та діяльності людини.
Finance.ua зібрав все, що відомо про процедуру оформлення інвалідності 2026 року, продовження статусу та державну підтримку. Допоміг у цьому експерт ― Ігор Бевх, юридичний радник та аналітик ГС «Ліга Сильних».
Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації не відображає офіційну позицію ІМІ та Королівства Нідерланди.
Згідно з Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», людина з інвалідністю ― це особа зі стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які під час взаємодії з різними бар’єрами можуть заважати її повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими.
Хто може оформити інвалідність 2026 року
В Україні впроваджена нова система оцінювання повсякденного функціонування особи. Її оновили для забезпечення прозорості та орієнтації на потреби людини.
Раніше рішення ухвалювала медико-соціальна експертна комісія (МСЕК), але зараз її замінили експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО).
Змінився сам підхід до визначення інвалідності: оцінюють не сам діагноз, а те, як стан здоров’я впливає на повсякденне життя людини та її здатність бути самостійною і незалежною.
«Заміна МСЕК на ЕКОПФО — лише перший крок. Без повного переходу на Міжнародну класифікацію функціонування і надалі домінуватиме медичний підхід. Водночас уже зараз ми бачимо позитивні сигнали: за результатами нашого дослідження "ЕКОПФО: аналіз впровадження та ключові виклики" (липень–вересень 2025 року), середній бал гуманності процесу становить 4,01 із 5, а 65,8 % респондентів відзначили більшу людяність і повагу порівняно з МСЕК. Це важливий індикатор, що свідчить про потенціал нової філософії, однак її ще потрібно повноцінно закріпити через зміну підходів до оцінювання», — коментує юридичний радник та аналітик ГС «Ліга Сильних» Ігор Бевх.
Критерії для встановлення інвалідності
Оцінювання проводиться за ключовими категоріями, визначеними Постановою Кабміну №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи». Згідно з документом, класифікація основних видів порушення функцій містить шість основних видів порушень функцій та структур організму людини.
1. Порушення психічних функцій — проблеми з пам’яттю, увагою, мисленням, мовою чи контролем емоцій.
2. Порушення сенсорних функцій — погіршення або втрата зору, слуху, нюху, дотику, чутливості до болю та температури.
3. Порушення статодинамічних функцій — складнощі з рухом, ходьбою, координацією чи утриманням рівноваги.
4. Порушення функцій кровообігу, дихання, травлення, виділення, обміну речовин та енергії, внутрішньої секреції, імунітету тощо.
5. Мовні порушення — заїкання, проблеми з вимовою звуків, а також труднощі з читанням чи письмом, які суттєво впливають на життя.
6. Порушення, які викликають спотворення — помітні деформації обличчя, голови, тіла чи кінцівок, а також вроджені анатомічні дефекти.
Оцінка для встановлення інвалідності враховує основні сфери життя:
самообслуговування — здатність доглядати за собою у повсякденному житті (гігієна, харчування, здатність самостійно одягнутися);
пересування — можливість самостійно рухатися, користуватися транспортом чи допоміжними засобами;
орієнтація — здатність орієнтуватися в просторі та сприймати навколишнє середовище;
спілкування — можливість ефективно взаємодіяти з іншими людьми;
контроль поведінки — здатність до самоконтролю та безпечної поведінки;
навчання — можливість здобувати освіту та опановувати нові навички;
трудова діяльність — здатність працювати та адаптуватися до умов праці.
У кожній із цих категорій визначається ступінь обмеження — легкий, помірний, виражений або значний. Саме сукупність цих оцінок формує рішення про встановлення групи інвалідності.
Згідно з законодавством, «ступінь обмеження життєдіяльності визначається як величина відхилення від нормальної функціональності особи, що впливає на її здатність здійснювати основні життєві активності. Таке визначення базується на об’єктивних критеріях, що включають функціональні, соціальні та психологічні аспекти» (Постанова Кабміну №1338).
Легкий ступінь обмеження
Людина має складнощі з певними повсякденними справами, але з основними функціями справляється самостійно.
Помірний (або I) ступінь
Людина має помітні труднощі у виконанні повсякденних завдань, таких як навчання, робота, спілкування, орієнтація, контроль за поведінкою, пересування та самообслуговування.
Виражений (або 2) ступінь
Людина постає перед істотними труднощами у виконанні більшості основних активностей, що може включати значні обмеження у навчанні, роботі, спілкуванні та самообслуговуванні. Особа з вираженим ступенем потребує регулярної допомоги або спеціальних заходів для покращення якості життя.
Значний (або 3) ступінь
Людина має серйозні порушення функцій органів і систем, що призводять до неможливості або істотного зниження здатності виконувати основні життєві функції. У цьому випадку людина потребує сторонньої допомоги для забезпечення базових потреб (догляд, харчування та пересування).
Про групи інвалідності
1. Перша група інвалідності встановлюється у разі значного ступеня (3 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності. До цієї групи належать особи з найважчим станом здоров’я, які повністю залежать від сторонньої допомоги у самообслуговуванні, пересуванні та/або виконанні інших життєвих функцій.
2. Друга група інвалідності встановлюється за наявності вираженого ступеня (2 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності. Сюди належать особи, які мають одне або кілька захворювань, наслідки травм або вроджених порушень, що спричиняють комбіновані порушення.
3. Третя група інвалідності встановлюється у випадках помірного ступеня (1 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності, зумовленого захворюванням, травмами або вродженими порушеннями.
Процедура оформлення
Оформлення документів часто здається заплутаним квестом, але з нашою покроковою інструкцією ви пройдете цей шлях без зайвого стресу та хаосу.
1. Звернення до свого сімейного лікаря
Лікар перевіряє, чи є підстави для оцінювання, та оформлює направлення в електронній системі. До направлення обов’язково додаються в сканованому форматі:
особисті документи (паспорт, РНОКПП);
військовий квиток (за наявності);
медичні документи (висновки, виписки, результати діагностики та лікування тощо);
документи, що вказують на причину інвалідності (постанова військово-лікарської комісії, рішення лікарсько-консультативної комісії про встановлену інвалідність дитині тощо).
Під час направлення визначається форма проведення оцінювання, а також обирається заклад охорони здоров’я.
Зверніть увагу! Розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів від дня прийняття закладом охорони здоров’я електронного направлення до розгляду.
2. Перевірка документів
Адміністратор закладу, до якого скеровано справу, перевіряє всі документи та направлення на відповідність формі оцінювання (очне, заочне, дистанційне або виїзне. – Ред.) відповідно критеріїв направлення.
Зверніть увагу! Форма оцінювання (очна чи заочна/дистанційна) визначається автоматично системою або лікарем на етапі направлення на основі медичних показань (критеріїв), затверджених МОЗ.
Не завжди потрібно особисто приїжджати для огляду. Наприклад, якщо стан людини входить до переліку «незворотних» або особа перебуває в стаціонарі у тяжкому стані, система пропонує заочний розгляд.
Інколи експертів відправляють на виїзд в заклад охорони здоров’я, в якому перебуває людина. І навпаки, якщо призначили заочний розгляд, людина може вимагати особистої присутності.
2026 року також діють спрощені процедури дистанційного оцінювання, якщо людина перебуває у зоні бойових дій або за кордоном.
3. Підбір експертної команди
Система обирає експертну команду для розгляду справи. Далі система буде формувати різні команди для кожного випадку, що дозволить залучати конкретних фахівців залежно від діагнозів пацієнта.
4. Призначення дати та часу
Особі, яка має пройти оцінювання, повідомляють дату і час процедури. Інформація надходить звичайним або електронним листом. Лікар, який направив пацієнта на оцінювання, також отримає інформацію через електронну систему.
Зверніть увагу! 30 днів — це граничний строк для проведення оцінювання.
5. Процес розгляду
У день розгляду деталі справи стають доступними відповідній команді. Експерти переглянуть документи, проведуть аналіз і, за потреби, оглянуть людину.
6. Ухвалення рішення
Команда зафіксує свої висновки та сформує рекомендації. Результат можна роздрукувати. Рішення експертів має бути завантажене в електронну систему протягом 3 робочих днів після засідання.
7. Повідомлення про рішення
Людина, яка пройшла оцінювання, обов’язково отримує витяг з рішення (електронною поштою або фізичним листом). Лікар, який направив пацієнта на оцінювання, також буде поінформований про рішення.
Дані автоматично передають до Пенсійного фонду, Міністерства соціальної політики України й територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).
8. Оскарження рішення
Якщо результат не влаштовує, то рішення можна оскаржити. Термін подавання скарги складає 40 днів від моменту отримання рішення.
Це можна зробити одним зі способів:
-
подати скаргу в паперовій формі до Центру оцінювання функціонального стану особи;
-
через лікаря, який подасть скаргу в електронній системі;
-
звернутися до суду.
Перші два способи ще називають адміністративними, а останній ― судовим.
Строки статусу
Строк, на який встановлюється інвалідність, визначається експертною командою на основі аналізу стабільності стану людини та її потенціалу до відновлення, що фіксується в індивідуальній програмі реабілітації (ІПР).
Зазвичай йдеться про такі строки залежно від ситуації:
1. Безстроково:
-
для осіб з анатомічними дефектами або іншими незворотними порушеннями функцій організму;
-
для осіб з інвалідністю I групи, якщо вони проходять повторне оцінювання протягом 5 років.
2. На 5 років:
-
для осіб з онкологічними або гематологічними захворюваннями із несприятливим прогнозом;
-
для осіб із хронічними захворюваннями з важким перебігом.
3. На 1 рік:
-
для осіб, яким вперше встановлюється III група інвалідності.
4. На 2 роки:
-
для осіб, яким вперше встановлюється II група інвалідності.
5. На 1–3 роки:
-
для осіб, які проходять повторне оцінювання.
Поширені проблеми під час оформлення
Згідно з результатами дослідження «ЕКОПФО: аналіз впровадження та ключові виклики», заміна МСЕК на експертні комісії підвищила прозорість процесу (так вважає 50 % респондентів). Ще 45,7 % вказали, що процедура проходить швидше, а 35,7 % респондентів відчули більш поважне ставлення до себе під час проходження оцінювання.
Дослідження виявило низку критичних проблем:
-
неготовність сімейних лікарів до роботи з новою системою (зокрема, труднощі з направленнями);
-
саботаж диджиталізації та збереження паперової бюрократії;
-
нестача зрозумілої та узгодженої інформації (різні відповіді від різних інституцій);
-
відсутність чіткої навігації для людини в процесі (немає покрокового маршруту);
-
непрозорість рішень і складність їхніх оскаржень;
-
невизначеність критеріїв оцінювання;
-
тривалі та непередбачувані строки отримання результатів;
-
залежність від первинної медичної допомоги як «вузького місця» системи.
Що робити після оформлення
Витяг із рішення експертної команди є підставою для оформлення пенсії або державної соціальної допомоги, отримання пільг, соціальних послуг, допоміжних засобів тощо. Є кілька установ, в які треба звернутися після отримання групи інвалідності:
Пенсійний Фонд України ― для призначення або подовження виплат пенсії;
Управління соціального захисту населення (УСЗН) ― для отримання державної соціальної допомоги, пільг, компенсацій та соціальних послуг;
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю ― для забезпечення допоміжними засобами реабілітації.
Важливо! Чоловікам віком від 18 до 60 років варто звернутися в ТЦК та СП для оформлення відстрочки/зняття з обліку.
Доступні види допомоги
В Україні люди з інвалідністю мають право на грошові виплати, пільги та соціальні послуги. Обсяг підтримки залежить від групи інвалідності, причини її встановлення та страхового стажу.
Державні виплати
Основні види грошових виплат:
-
пенсія за інвалідністю — якщо людина має страховий стаж (від 1 до 15 років залежно від віку особи та групи інвалідності);
-
державна соціальна допомога — якщо стажу недостатньо або його немає (вона також виплачується дітям з інвалідністю);
-
одноразова грошова допомога (залежно від підстав інвалідності).
Порядок визначення пенсій передбачений статтею 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Розмір виплат залежить від групи інвалідності та підстав встановлення такої інвалідності, розміру прожиткового мінімуму, індивідуальних обставин (наприклад, наявності догляду).
2026 року загальний прожитковий мінімум складає 3209 грн.
Для працездатних осіб ― 3328 грн.
Для осіб, які втратили працездатність ― 2595 грн.
Пенсія за віком обчислюється з урахуванням страхового стажу та коефіцієнта заробітної плати. Тому фактичний розмір пенсії є індивідуальним.
Розміри державної соціальної допомоги:
-
особам з інвалідністю з дитинства I групи — 100 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
-
II групи — 80 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
-
III групи — 60 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
-
на дітей з інвалідністю віком до 18 років — 70 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Якщо розмір допомоги менший за встановлений прожитковий мінімум, передбачена щомісячна доплата.
Одноразова грошова допомога виплачується залежно від підстав отримання інвалідності.
Військовим, які втратили працездатність через поранення, контузію чи захворювання, пов’язане з проходженням військової служби. Для отримання допомоги треба звернутися до військової частини, Міністерства оборони або ТЦК та СП. Розмір виплати в межах 70–400 прожиткових мінімумів.
Постраждалим від вибухонебезпечних предметів (дітям і дорослим). Оформити можна через органи ПФУ. Розмір виплати залежить від віку та групи інвалідності, і може бути в межах 3–5 прожиткових мінімумів.
Є ще допомога від органів місцевого самоврядування (ОМС), яка може бути соціальною та фінансовою. Дізнатися більше про це можна в органах соціального захисту вашої громади.
Зверніть увагу! Перша виплата зазвичай призначається від дати направлення на встановлення інвалідності. Фактичне отримання відбувається в середньому протягом 1–2 місяців після оформлення (інколи швидше, якщо всі дані є в системі).
Військова пенсія за інвалідністю
Право на цю пенсію мають військовослужбовці, які отримали інвалідність в період проходження ними служби (причому це актуально як для несення загальної служби, так і захисту Батьківщини) або до 3 місяців після звільнення. Якщо ж серйозні порушення здоров’я виникли значно пізніше, можна оформити інвалідність, якщо вдасться довести зв’язок між погіршенням стану і виконанням службових обов’язків.
Важливо! Ключову роль для оформлення пенсії відіграє доведений факт військової служби та причинно-наслідковий зв’язок між станом здоров’я і виконанням обов’язків.
На розмір військової пенсії впливають такі фактори:
-
посадовий оклад (береться до уваги остання займана посада);
-
оклад за військовим званням;
-
надбавка за вислугу років та інші щомісячні доплати;
-
середній розмір додаткових видів грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням (або фактичний період, якщо період служби менш як 2 роки).
Водночас «бойові» у розрахунок не беруться.
Станом на березень 2026 року, мінімально гарантована військова пенсія за інвалідністю становить:
-
для I групи ― 18 885 грн;
-
для II групи ― 15 494 грн;
-
для III групи ― 10 625 грн.
Якщо розрахована сума є нижчою за мінімально гарантований рівень, проводиться доплата до встановленого мінімуму.
Пільги та соціальні гарантії
Крім грошових виплат, люди з інвалідністю можуть отримувати:
-
медичні пільги (безоплатні або частково оплачувані ліки, реабілітація);
-
забезпечення допоміжними засобами реабілітації (крісла колісні, ортези, протези, слухові апарати тощо);
-
пільги на транспорт (залежно від громади та категорії);
-
знижки на житлово-комунальні послуги (інвалідність враховується під час оформлення субсидії);
-
право на соціальні послуги (догляд, супровід);
-
трудові гарантії (адаптовані умови праці, додаткові відпустки);
-
санаторно-курортне лікування (безплатні путівки в санаторій або зі знижкою);
-
освітні гарантії (інклюзивне навчання, підтримка в освітньому процесі).
Обсяг пільг також може відрізнятися залежно від групи інвалідності та місцевих програм.
Поради щодо оформлення статусу та отри мання державної підтримки
Налаштуйтеся на те, що цей процес займає певний час. Щоб не марнувати його, завчасно зберіть всі документи, результати обстежень, висновки лікарів. Чим повніша документація, тим менше шансів, що процес затягнеться через запити на додаткові довідки.
Інколи лікарі не хочуть відправляти пацієнта на оцінювання через власну неспроможність працювати з електронною системою. Стійте на своєму, а за потреби ― скаржтеся головному лікарю або звертайтеся за допомогою до юристів.
Якщо рішення експертної команди здається несправедливим — його можна оскаржити протягом 40 днів. Не ігноруйте це право: адміністративне оскарження через лікаря або Центр оцінювання функціонального стану особи є безкоштовним і не потребує залучення юриста.
Після отримання рішення не зволікайте з оформленням виплат. Зверніться до Пенсійного фонду та управління соціального захисту населення у вашій громаді. Частину послуг можна оформити онлайн через портал «Дія» (це безплатно).
Стежте за змінами в законодавстві. Завдяки цьому ви знатимете, на що можете розраховувати.
Корисні ресурси:
Контакт-центр Пенсійного фонду України: 0 800 503 753
Гаряча лінія МОЗ: 0 800 505 201
Гаряча лінія для консультацій щодо реформи МСЕК:
0 800 60 20 19
Гаряча лінія правової допомоги ГС «Ліга Сильних»:
+38 093 933 66 77
Гаряча лінія Національної служби здоров’я України (НСЗУ): 16 77
Гаряча лінія Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини: 0 800 501 720
Урядова гаряча лінія: 15 45
Гаряча лінія Міноборони: 15 12